Экологическая безопасность

Сергій Пєтков

Знак запитання: суспільний терпець

Сергій Пєтков

Місцеве самоврядування

Сергій Пєтков

Адміністративна реформа

Сергій Пєтков

ПІДГОТОВКА ЮРИСТІВ В УМОВАХ РЕФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ СИСТЕМИ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Приєднавшись у 2005 році до Болонського процесу Україна взяла на себе ряд зобов’язань, направлених на входження до європейського наукового та освітнього простору задля підвищення спроможності випускників вищих навчальних закладів до працевлаштування, поліпшення мобільності українських громадян на європейському ринку праці, підняття їх конкурентоспроможності. Відтак, перегляд усталених поглядів на підготовку фахівців-юристів у вищих навчальних закладах України є закономірним кроком назустріч європейським стандартам у галузі юридичної освіти. Провідною ідеєю побудови нової схеми підготовки юристів має стати профільне безперервне навчання. Ця схема має фрактальну будову де усі її частини, базуючись на спільному фундаменті (початкова множина - кафедра) є самоподібними.

ГАРМОНІЗАЦІЯ ЗАКОНОДАВСТВА – ПЕРШИЙ КРОК ДО ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

 Право, котре кожний народ сам для себе встановив,
є його власним правом і називається громадянським правом,
тобто власним правом, властивим самим громадянам.
Закон є те, що народ схвалив і постановив.

Гай. Інституції

Для українського суспільства наразі вкрай актуальною є необхідність повернення до народовладдя, на якому будувалась Козацька Республіка в Гетьманські часи, та реформування українського законодавства відповідно до звичаєвого права як невід’ємної складової скіфо-слов’янської цивілізації.

Розпад Країни Рад призвів до появи нових держав, більшість із яких розпочали свою історію на початку 1990-х рр. Соціальний вибух, який викликав економічний колапс, призвів до культурного, морального, етичного занепаду і до агонії права. Хаотичне схрещення публічних та приватних правових відносин, поява інноваційних процесів у суспільстві, проникнення атипових іноземних відносин у недосконалу пострадянську систему суспільства дали юристам можливість отримувати з недосконалості правових форм максимальний зиск як особисто для себе, так і для осіб, які у своїх руках змогли акумулювати владні важелі. За цих обставин корупція, «телефонне право», «білокомірцева злочинність» стали супротивниками всіх суспільних перетворень і, відповідно, тією «ложкою дьогтю в бочці меду», яка зводить нанівець усі інноваційні зрушення, що відповідають реаліям сьогодення.

Ідеологічні засади радянської системи права не витримали перевірки часом. Ієрархічний підхід до побудови адміністративного права як галузі права, яка охоплює всі сфери суспільного життя, виявився хибним. Виродження права в жорстке управління суспільством за допомогою владних приписів та адміністративних покарань призвело до повного колапсу та занепаду країни. Адміністративна відповідальність пересічних громадян за малозначні діяння на фоні тотального нехтування приписами законів з боку представників влади та місцевих органів самоуправління спричинила правовий нігілізм і деградацію суспільства. На сьогодні «нові» способи реанімувати норми та підходи до правопорядку у сфері державного управління зумовлюють лише подальше поглиблення кризових явищ у суспіль­стві.

Одним із напрямів зовнішньої політики наша країна визначила входження до європейських структур з метою створення високорозвинутої, правової, цивілізованої європейської держави з високим рівнем життя, культури та демократії. Держава і громадянин мають один перед одним як права, так і обов’язки. Як відповідальність особи перед суспільством, так і відповідальність держави перед суспільством – основа демократичного розвитку. Гармонізація законодавства – перший крок до громадянського суспільства.

Завдання науки – розробка та вироблення таких інноваційних моделей, які дають суспільству змогу підвищити ефективність діяльності та вирішити еволюційні завдання, що стоять перед ними. Абстрактні математичні розрахунки, втілені в життя за допомогою механічних пристроїв, хімічних реакцій, фізичних дій, допомагають інтелекту провідних учених світу реалізовувати свої амбітні ідеї. Так і вчені гуманітарного спрямування, вивчаючи та аналізуючи соціальні процеси, психічні явища, взаємозв’язки історичних подій, роблять прогнози та вивчають закономірності розвитку людства. Право – практична реалізація концептуальних моделей, створених для покращання життя як окремої людини, так і розвитку сучасної цивілізації в цілому. Модель організації діяльності органів публічної влади, розроблена в працях провідних українських науковців, базується на вивченні теоретичних основ суспільного розвитку, виявленні тих помилок, які притаманні пострадянським країнам, та аналізі досягнень провідних країн світу.

Разом з тим, до недавніх часів характерною ознакою українського адміністративного права була істотна деформація його ролі. Точніше кажучи, абсолютизувалися два аспекти суспільного призначення адміністративного права: насамперед, як засобу управлінського впливу держави на суспільні процеси, тобто як права «адміністрування», а також як права «примусу», що забезпечувало застосування державою у відносинах із громадянами різноманітних засобів адміністративного примусу. Це є закономірним наслідком певної науково-юридичної традиції, що зміцнювалася впродовж багатьох років радянського періоду. Ще й дотепер, на жаль, адміністративне право багатьма сприймається лише у згаданих аспектах. Хоча зрозуміло, що таке уявлення консервує властиву тоталітарному суспільству ідеологію «панування держави» над людиною, де людині відводиться місце лише керованого об’єкта, на який спрямовані владно-розпорядчий вплив і адміністративний примус з боку державних органів.

Дослідження теорії адміністративного права як наріжного каменя правової реформи, що триває в Україні та в інших країнах Східної Європи, полягає у викристалізації головної функції сучасного адміністративного права, яка виявляється як регуляторна в публічно-правових відносинах і як захисна у приватно-правових відносинах. Отже, на сьогодні триває розбудова України як правової демократичної держави, у якій народний суверенітет є найвищою соціальною цінністю. Для цього необхідне оновлення правової бази, що регулює відносини держави й особи. У цьому контексті «людиноцентристський підхід» є основою для змін у законодавстві не лише країн колишнього Варшавського договору.

 

Сергій Пєтков

доктор юридичних наук, професор

"Влада повинна виконувати волю народу, як це прописано в Конституції"